Панель управления

    
Вход\регистрация

С.І. Жук , С. О. Ізюмець, В.В. Марцинковська

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, м. Київ

Вінницький медичний центр «Медивін»

image

Резюме: Проаналізовано частоту та характер структурних змін молочних залоз у пацієнток з гіпотиреозом за даними ультразвукового дослідження та мамографії.

Ключові слова: дисгормональні захворювання молочних залоз, мастопатія, гіпотиреоз, міома матки.

Згідно сучасним статистичним даним, в структурі захворюваності жіночого населення патологічні процеси в молочній залозі (МЗ) виявляються з частотою 13,5–30%. Протягом останніх десятиріч відмічається щорічний приріст захворюваності [2]. Так, рак МЗ в Україні займає перше місце серед всіх локалізацій злоякісних новоутворень у жінок, і кількість випадків його продовжує рости з кожним роком. На думку деяких авторів [8–10], дисгормональні захворювання МЗ (ДЗМЗ), без сумніву, можуть збільшувати вірогідність виникнення раку МЗ через наявність загального патофізіологічного фону.

Як відомо, МЗ є органом_мішенню для великої кількості гормонів та підлягає суттєвим змінам протягом менструального циклу (МЦ), у зв’язку з вагітністю, лактацією, віковими інволютивними процесами. Вказані зміни пов’язані з впливом надгіпоталамічних синхронізуючих центрів, гіпоталамічних нейрогормонів, гормонів гіпофізу, яєчників, наднирників, підшлункової та щитовидної залоз. Тому порушення гормональної активності зазначених залоз може викликати функціональну та структурну перебудову в тканинах МЗ.

В останні десятиріччя надзвичайно актуальним стало питання про взаємозв’язок тиреоїдної та нетиреоїдної патології. Перш за все, це пов’язано із зростанням патології щитовидної залози та покращанням її діагностики. Заданими Т.І. Грекова та співавт. (2003), кожна друга–третя людина на землі має той чи інший патологічний процес в щитовидній залозі. Крім того, значимість данного питання зросла у зв’язку з отриманням нових даних про зміну тиреоїдного статусу при нетиреоїдних захворюваннях [3, 7]. Зокрема у хворих з ДЗМЗ гіпотиреоз (ГТ) виявлено у 43–64% випадків [1, 4–6] та встановлено, що гіпофункція щитовидної залози збільшує ризик розвитку мастопатії в 3,8 рази.

Таким чином, проблеми, що пов’язані з патологією щитовидної залози та станом при цьому МЗ, мають великий теоретичний та практичний інтерес. Зазначенні дані спонукали нас вивчити стан МЗ жінок репродуктивного віку з гіпофункцією щитовидної залози за допомогою апаратних методів дослідження.

Матеріал та методи дослідження

Проведено комплексне дослідження 159 жінок репродуктивного віку (від 19 до 45 років включно) з гіпофункцією щитовидної залози на фоні аутоімунного тиреоїдиту.

Ультразвукове дослідження (УЗД) МЗ виконували за допомогою апарату «Philips Invisor» з лінійним датчиком, що має частоту 12–3 мГц. У 44_х пацієнток віком більше 35 років було виконано мамографічне дослідження за загально прийнятою методикою, у двох взаємно перпендикулярних площинах. Дослідження виконували з 5_го по 8_й дні МЦ. Інформація про кожну пацієнтку заносилась у спеціально розроблену таблицю у програмі «Micrsoft Excel», обробку даних проводили на ЕОМ з використанням програми для статистичної обробки медичних даних.

image

Примітка. р<0,05 відносно кількості пацієнток в залежності від віку — зі змішаною формою ДФКМ, ДФКМ з перевагою сполучнотканинного компоненту, ДФКМ з перевагою залозистого компоненту; відносно загальної кількості пацієнток з ДФКМ в залежності від віку; відносно кількості пацієнток з різними видами ДФКМ; p>0,05 відносно кількості пацієнток в залежності від віку — з ДФКМ з перевагою кістозного компоненту, дифузно_вузловою формою мастопатії, фіброаденомами, фіброліпомами.

image

Примітка. — р<0,05 відносно кількості пацієнток в залежності від ступеню важкості ГТ: зі змішаною формою ДФКМ, з ДФКМ з перевагою сполучнотканинного компоненту, ДФКМ з перевагою залозистого компоненту; відносно загальної кількості пацієнток з ДФКМ в залежності від ступеню важкості ГТ; — p>0,05 відносно кількості пацієнток в залежності від ступеню важкості ГТ: з ДФКМ з перевагою кістозного компоненту, дифузно_вузловою формою мастопатії, фіброаденомами, фіброліпомою.

Результати обстеження та їх обговорення

Середній вік обстежених жінок склав 34,63±0,49 років.

Розподіл пацієнток за віком представлено в таблиці 1. З 159 обстежених жінок ДЗМЗ були виявлені у 80 пацієнток — тобто склали 50,3% загальної кількості обстежених жінок з гіпофункцією щитовидної залози на фоні аутоімунного тиреоїдиту.

Серед ДЗМЗ найчастіше констатовано: дифузну фіброзно_кістозну мастопатію (ДФКМ) з перевагою залозистого компоненту — у 29 (18,2%) обстежених, ДФКМ з перевагою сполучнотканинного компоненту — у 26 (16,4%), змішану форму ДФКМ — у 14 (8,8%), фіброаденому — у 7 (4,4%) обстежених. Всіх жінок за характером фізіологічних особливостей гормонального гомеостазу та морфології МЗ умовно поділено на 3 групи: І група — віком від 19 до 24 років, ІІ група — від 25 до35 років, ІІІ група — від 36 до 45 років. Згідно отриманих даних, ДЗМЗ серед жінок І групи було діагностовано у 6 (66,6%), в ІІ групі — у 31 (41,9%), в ІІІ групі — у 43 (56,7%) від загальної кількості обстежених даної вікової групи (р<0,05 між віковими групами).

В структурі ДЗМЗ жінок І групи абсолютно переважала ДФКМ з перевагою залозистого компоненту, яка була діагностована у 5 (83,3%) серед усіх жінок даної вікової групи з ДЗМЗ (р<0,05 в межах даної вікової групи), що становить 55,5% серед усіх обстежених жінок даної вікової групи (р<0,05 відносно даної нозології в інших вікових групах).

В структурі ДЗМЗ жінок ІІ групи також переважала ДФКМ з перевагою залозистого компоненту, яка булла діагностована у 18 (24,3%) серед усіх жінок даної вікової групи з ДЗМЗ (р<0,05 в межах даної вікової групи), проте в даному випадку її питома вага серед усіх обстежених жінок даної вікової групи склала 58,1% (р<0,05 відносно даної нозології в інших вікових групах).

Відносно часто, порівняно з іншими формами ДЗМЗ, у жінок ІІ групи зустрічалась ДФКМ з перевагою сполучнотканинного компоненту — у 7 (9,4%) серед усіх жінок даної вікової групи з ДЗМЗ (р<0,05 в межах даної вікової групи), питома вага якої серед усіх обстежених даної вікової групи склала 22,6% (р<0,05 відносно даної нозології в інших вікових групах).

Серед жінок ІІІ групи переважали: ДФКМ з перевагою сполучнотканинного компоненту — у 19 (25%) серед усіх жінок даної вікової групи з ДЗМЗ (р<0,05 в межах даної вікової групи), проте її питома вага серед усіх жінок даної вікової групи склала 44,2% (р<0,05 відносно даної нозології в інших вікових групах); змішана форма ДФКМ — у 11 (14,5%) серед усіх жінок даної вікової групи з ДЗМЗ (р<0,05 в межах даної вікової групи), проте її питома вагасеред усіх обстежених жінок даної вікової групи склала 25,6% (р<0,05 відносно даної нозології в інших вікових групах); ДФКМ з перевагою залозистого компоненту — у 6 (7,9%) серед усіх жінок даної вікової групи з ДЗМЗ (р<0,05 в межах даної вікової групи), проте її питома вага серед усіх жінок даної вікової групи склала 14% (р<0,05 відносно даної нозології в інших вікових групах). Частота ДЗМЗ змінювалась в залежності від ступеня важкості ГТ.

Найбільша кількість жінок з ДЗМЗ мала місце в групі пацієнток з ГТ середнього ступеню важкості — у 40 (47,6%) серед усіх жінок з ГТ даного ступеню важкості з ДЗМЗ (р<0,05 відносно даної нозології інших за ступенем важкості ГТ груп), проте її питома вага серед усіх жінок з ГТ даного ступеню важкості склала 37,5% (р<0,05 відносно даної нозології у жінок в інших за ступенем важкості ГТ групах).

В групі пацієнток з ГТ середнього ступеню найбільш поширеними формами ДЗМЗ є: ДФКМ з перевагою залозистого компоненту — у 14 (16,7%) та сполучнотканинного компоненту — у 12 (14,3%) пацієнток з усіх обстежених жінок з даним ступенем важкості ГТ (р<0,05 відносно відповідної нозології інших за ступенем важкості ГТ груп в обох випадках), проте їх питома вага серед пацієнток з ДЗМЗ з даним ступенем важкості ГТ склала 35% та 30%, відповідно, відносно жінок з ДЗМЗ з ГТ даного ступеню важкості (р<0,05 відносно відповідних нозології у інших за ступенем важкості ГТ групах в обох випадках).

В групі пацієнток з ГТ легкого ступеню найбільш поширеними формами ДЗМЗ є: ДФКМ з перевагою залозистого компоненту — у 13 (22%), ДФКМ з перевагою сполучнотканинного компоненту — у 8 (13,55%) та змішана форма ДФКМ — у 5 (8,5%) пацієнток з усіх обстежених з даним ступенем важкості ГТ (р<0,05 відносно відповідної нозології інших за ступенем важкості ГТ груп у трьох випадках), проте їх питома вага серед пацієнток з ДЗМЗ з даним ступенем важкості ГТ склала 46,4%, 28,6% та 17,9%, відповідно, відносно жінок з ДЗМЗ з ГТ даного ступеню важкості (р<0,05 відносно даної нозології у інших за ступенем важкості ГТ групах у всіх трьох випадках).

В групі пацієнток з ГТ важкого ступеню найбільш поширеною формою ДЗМЗ є: ДФКМ з перевагою сполучнотканинного компоненту — у 6 (37,5%) з усіх обстежених жінок з даним ступенем важкості ГТ (р<0,05 відносно даної нозології у інших за ступенем важкості ГТ групах), проте її питома вага серед пацієнток з ДЗМЗ з даним ступенем важкості ГТ склала 54,5% відносно жінок з ДЗМЗ з ГТ даного ступеню важкості (р<0,05 відносно даної нозології у інших за ступенем важкості ГТ групах).

Переважна кількість жінок з ДФКМ з перевагою залозистого компоненту мала: ГТ середнього ступеню важкості — у 14 (48,3%) та ГТ легкого ступеню — у 13 (44,8%) жінок з даним різновидом ДФКМ (р<0,05 в межах групи жінок з даною формою ДФКМ). Вірогідної різниці кількості жінок з різними ступенями важкості ГТ та пацієнток з іншими видами ДФКМ, зазначеними в таблиці, виявлено не було.

Поєднання ДЗМЗ з вузловою міомою матки найчастіше спостерігалось серед пацієнток зі змішаною формою ДФКМ та у пацієнток з фіброаденомою МЗ — у 10 (71,4%) та у 6 (85,7%) пацієнток, відповідно, в кожній групі; з ДФКМ з перевагою сполучно_тканинного компоненту — у 16 (61,5%) пацієнток; у 8 (27,6%) пацієнток з ДФКМ з перевагою залозистого компоненту (р>0,05 в межах групи пацієнток з мастопатіями та в межах групи пацієнток з поєднанням міоми матки та мастопатії).

Висновки

1. Серед жінок репродуктивного віку з ГТ ДЗМЗ встановлено у 50,3%, що істотно перевищує даний показник у загальній популяції жінок (13,5–30%), та вказує на патогенетичну роль гіпофункції щитовидної залози у розвитку ДЗМЗ.

2. В залежності від віку частота ДЗМЗ у пацієнток з ГТ була найвищою серед вікової групи від 19 до 24 років — 66,7%. Частота ДЗМЗ серед пацієнток віком від 36 до 45 років — 56,6%, а серед пацієнток віком від 25 до 35 років склала 40,5%.

3. В залежності від ступеню важкості ГТ частота ДЗМЗ була найвищою серед пацієнток з ГТ легкого ступеню — 75%. Частота ДЗМЗ серед пацієнток з ГТ середнього та важкого ступенів суттєво не відрізнялась та склала 46,7% та 47,46%, відповідно.

4. Серед обстежених найбільш часто було діагностовано ДФКМ з перевагою залозистого компоненту — у 18,2%, ДФКМ з перевагою сполучнотканинного компоненту — у 16,4%, змішану форму ДФКМ — у 8,8%.

1. Бурдина Л.М. Клинико_рентгенологические особенности заболеваний молочных желез у гинекологических больных репродуктивного возраста с нейроэндокринной патологией: Автореф. дис. … д_ра мед. н. — М., 1993. — 54 с.

2. Зотов А.С., Белик Е.О. Мастопатии и рак молочной железы. — М.: МЕДпресс_информ, 2005. — 112 с.

3. Тиреоидные гормоны и не тиреоидная патология: профилактика и лечение / Учебное пособие для врачей. — Петрозаводск: Интел_Тек, 2003. — 32 с.

4. Дуда И.В., Герасимова Л.Н. Сочетанные гормональнозависимые заболевания матки и молочных желез Здравоохранение (Минск). — 1996. — № 12. — С. 3—4.

5. Сочетание гинекологических заболеваний с патологическими изменениями молочных желез / Пиддубный М.И., Жученко О.Г., Багаева Т.В., Хасханова Л.Х. Рос. вестн. акушера_гинекол. — 2001. — № 2. — С. 47—49.

6. Сидоренко Л.Н. Показатели тиреоидной активности у больных раком молочной железы // Вопр. онкол. — 1984. — № 11. — С. 30—33.

7. Тотоян Э.С. Репродуктивная функция женщин при патологии щитовидной железы // Акушерство и гинекол. — 1994. — № 1. — С. 8—11.

8. Dupont W., Page D. Risk factors for breast cancer in women with proliferative breast disease // N. Engl. J. Med. — 1985. — V. 312. — P. 146—151.

9. Loise A. Relationship of benign breast disease to breast cancer // Ann. N. Y. Acad. Sci. — 1990. — V. 586, № 1. — P. 266—271.

10. Morrow M. Identification and management of the woman at increased risk for breast cancer development // Breast Cancer Res. Treatment. — 2004. — V. 31, № 1. — P. 53—60.

Состояние молочных желез по данным ультразвукового исследования и маммографии у женщин репродуктивного возраста на фоне гипотиреоза

Резюме. Проанализированы частота и характер структурных изменений молочных желез у пациенток с гипотиреозом по данным ультразвукового исследования и маммографии.

Ключевые слова: дисгормональные заболевания молочных желез, мастопатия, гипотиреоз, миома матки.

The condition of breast in women of reproductive age with hypothyrosis on the dates of US examination and mammography

Summary. In the article was analised the frequency and structure of dishormonal breast deseases in women of reproductive age with hypothyrosis on the dates of ultrasound examination and mammography.

Key words: dishormonal breast deseas, masthopathy, hypothyrosis, uterin myoma.

Спасибо вам за добавление статьи в:

1 отзыв

Cathy пишет
12:29 3.5.2017

How to relax and remain calm. The vast majority of people are a bundle of nerves. Remain and attain calm by inntienotal and deliberate control of your breathing. Inhale slow and steady. When fully inhaled, hold it for about 4 seconds. Then just relax every respiratory muscle and let it out on its own. Do this 4 times or as many as you want. Do this throughout the day as the need arises. A cool thinking person is much more pleasant and effective in their daily life.

Оставьте свой отзыв

Имя Сообщение
E-mail (обязательно)
Сайт